Descartes’ mind-body dualism in the contemporary retrospective

The article discusses the significance of the main ideas of Descartes’ philosophy of mind from the point of view of their reception, criticism and transformation in the contemporary analytical Philosophy of Mind. There is criticized the typical mistaken interpretation of Descartes’ substance dualism as the doctrine that the mind is made of a non-physical thinking stuff; there is also explained that Descartes’ thinking substance is an absolutely indivisible entity (mental subject, self) and so does not consist of any stuff. The author considers Descartes’ main arguments for substance dualism and ascertains their tenability and close connection with the most important contemporary arguments against materialism. On these grounds, one can conclude that the main ideas of Descartes’ philosophy of mind, provided moderate adaptation-modernization, remain actual and form a consistent and feasible system that assigns an appropriate place for the human person as a subject of experiences, thinking, awareness, will, and conscious, purposeful activity.

Проблема відношення свідомості (психіки) або психічного суб’єкта (Я) до тіла (мозку) та фізичної реальності загалом залишається однією з найбільш важливих і дискусійних філософських проблем. Особливо активно її обговорюють в академічній філософії англомовних країн (переважно в річищі аналітичної традиції). На жаль, в українських філософських публікаціях останніх двох десятиріч ця проблема мало представлена, з одного боку, через недостатню залученість української філософської спільноти до аналітичної філософської традиції загалом, а з іншого — через дискредитацію «головного питання філософії» попередніми десятиріччями догматичної монополії діалектичного матеріалізму. Проте слід відзначити важливі позитивні зрушення в цьому напрямку, що мали місце у 2014 — 2015 роках.