Apology of value in Max Scheler’s “Formalism in Ethics and Non-formal Ethics of Values

This article offers an argument in support of the objective and autonomous character of values based on the phenomenological work of Max Scheler. The irreducibility of values to performative linguistic practice, projection of subjective feelings into reality, symbolic expression of power relations, product of judgment assessments and other superstructures of secondary order upon immediate experience of the human person is substantiated against the background of the critical analysis of nominalist value theory and theory of moral assessment. The article offers evidence about the sui generis character of moral experience in which the human person discovers the world of objective values and his personal vocation to realize the value plenitude of being in his life.

Ціннісний вимір буття глибоко вкорінений в існу- ванні людини, наділяючи його сенсом і виправдан- ням. Як не згадати у зв’язку з цим захоплення, з яким Кант [Kant, 1976] помічає, що, на відміну від речей, доступних для зрілого спекулятивного розу- му, щодо етичних даностей люди мають «природне моральне чуття». За його допомоги вони здатні до- волі успішно орієнтуватися в моральних справах. Навіть якщо висновок Канта зраджує його дещо надмірний оптимізм, закорінений у факті особли- вої моральної чутливості тогочасної людини, при- належної до європейської традиції, а проте згадана близькість між людським життям і світом ціннос- тей, а особливо простором цінностей моральних, дає нам змогу з розумінням поставитися до окрес- лення людського життя як морального існування.