Отношение к собственной старости в дневниках Ивана Бунина

In the article on the material of the Bunin’s diary the writer’s attitude to his own age is considered. The author’s reflection on the phenomenon of aging is investigated through the prism of the unity immanent to Bunin of an acute sense of the death of the strongest thirst for life. This duality in the worldview of Bunin determines the nature of his prose and his thoughts in a diary. Along with his diary are used his correspondence, his poetry and fiction associated with self documentary discourse. The article reveals the dynamics and evolution of the perception his own age by Bunin.

У статті на матеріалі щоденникових записів І.О. Буніна розглядається ставлення письменника до власної старості. Авторська рефлексія з приводу феномена старості досліджується крізь призму властивого Бунінуз’єднання в його світовідчуттіг острого почуття смерті з найсильнішою жагою до життя. Така подвійність у світогляді Буніна визначає характер його художньої прози і роздумів у щоденнику. Поряд з щоденниковими записами залучається листування Буніна, а також його вірші і художня проза, пов’язана з автодокументальним дискурсом. У статті виявлена динаміка і еволюціяві дношення Буніна до власної старості.