Засоби репрезентації концептуальної сфери простору в лексико-семантичній системі давньогрецької мови

У статті досліджено проблему системної організації концептуальної сфери простору як фрагменту загальної концептуальної системи еллінів; описано функційно-семантичні особливості лексем, що виступають мовними репрезентантами концептосфери простору й характеризуються етноспецифічними рисами давньогрецької мовної моделі світу; встановлено залежність формування корпусу лексем просторової семантики від специфіки сприйняття довкілля носіями давньогрецької мови. Наведені в статті принципи аналізу просторової лексики давньогрецької мови є зразком системно-структурного, функційно-семантичного й концептуального аналізу мовних одиниць і можуть стати основою для теоретичної, практичної й історичної граматик грецької мови, зіставно-порівняльної типології індоєвропейських мов, практичних розробок у галузі лінгвоконцептології.

The article explores the problem of the systematic organization of the conceptual sphere of space as a fragment of the general conceptual system of the Greeks; describes the functional-semantic features of lexemes, that act as linguistic representatives of the concept sphere of space and are characterized by ethnospecific features of the ancient Greek language model of the world; the dependence of the formation of the body of lexemes of spatial semantics on the specificity of the perception of the environment by the native speakers of the ancient Greek language is established. The principles of the analysis of the spatial vocabulary of the ancient Greek language presented in this article are a sample of systemic-structural, functional-semantic and conceptual analysis of linguistic units and they can become the basis for theoretical, practical and historical grammars of the Greek language, comparative typology of Indo-European languages, and possible practical developments in the field of linguistic conceptology.